Образ Бонавентури (із п’єси І.Карпенка-Карого ’’Сто тисяч’’)

Образ Бонавентури (із п’єси І.Карпенка-Карого ’’Сто тисяч’’)

Копач Бонавентура - один із образів п'єси І.Карпенка-Карого "Сто тисяч". Копач - збіднілий поміщик, бо він не зміг реалізувати себе в нових капіталістичних умовах і втратив все, що мав, проте також мріє розбагатіти. На відміну від Герасима, він не порпається у землі як господар, а як шукач скарбів. Він нічого не розуміє в сільському господарстві, його не бентежить те, що він розорився. У Бонавентури є світла мрія - знайти закопаний скарб, щоб за ті гроші здійснити поїздку до Парижа. На відміну від Калитки, копач мріє заробити свої гроші чесним шляхом. Це весела, щира, щедра натура. Готуючись до поїздки у Францію, він навіть вивчив кілька слів на французькій мові. Коли з чоловіка сміються, що він вже на протязі тридцяти довгих років шукає скарб, проте ще нічого не знайшов, Бонавентура доводить, що зато речі, які він викопав при розкопках, мають велику наукову цінність. Копач поважає науку, напам'ять цитує Шевченка і Котляревського.
В образі Бонавентури І.Карпенко-Карий показав образ розорених поміщиків і вкрай збіднілих селян, які не змогли пристосуватися до капіталістичного ладу і тому стали ще одним прошарком населення.

page counter writing