Образ Марусі Кайдашихи (із повісті Івана Нечуя-Левицького ’’Кайдашева сім'я’’)

Образ Марусі Кайдашихи (із повісті Івана Нечуя-Левицького ’’Кайдашева сім'я’’)

Маруся Кайдашиха - типовий образ сільської жінки періоду перших років після скасування кріпосного права.

Разом з чоловіком Омельком вони нажили двох синів. Будучи молодою, вона служила у панів покоївкою, тому набралася від них трохи панства. Вона трудолюбива, охайна, вміє добре готувати, дбає за свою родину. Поряд з цим у неї присутня пиха: вона любить себе вихваляти, вона з погордою і презирством ставиться до бідніших від неї людей, вона любить повчати своїх невісток не як мати, а як авторитетна наставниця. З часом у ній починає розвиватися жадібність до наживи і вона перетворюється у жорстоку і сварливу бабу. З одруженням синів і переділом і так малої кількості землі, вона прямо-таки скаженіє, виміщаючи всю свою лють, в основному, на Мотрі, бо та аж ніяк не хотіла коритися сварливій свекрусі. Кайдашиху навіть не зупиняє те, що Карпові і Мотрині діти - це її рідні онуки. Вона їх так само ненавидить і проклинає, як невістку. З Мелашкою Кайдашиха поблажливіша, бо і Мелашка більше терпить її вибрики. А після втечі молодшої невістки у Київ, Маруся взагалі боялася більше її зачіпати. Сімейні міжусобиці доводять Кайдашиху до того, що Мотря вибиває їй око, але і це не зупиняє озвірілу бабу.

На прикладі Марусі Кайдашихи Іван Нечуй-Левицький показав деградацію українського села після повалення кріпосного права.

page counter writing