Наймичка

Наймичка

Поема "Наймичка" була написана Тарасом Григоровичем Шевченком у 1860 році. В ній він продовжує тему трагічної долі жінки-покритки, яку розпочав у "Катерині".

Головна героїня твору - Ганна, дівчина із заможного селянського роду народила позашлюбну дитину.Вона змушена покинути рідний дім,щоби люди не зацькували і її, і дитини. Ганна не біжить до ополонки, як Катерина, залишивши дитину на шляху. Вона, навпаки, підкидає свого хлопчика старим бездітним хуторянам Насті і Трохиму, а сама влаштовується до них наймичкою. Ганна несамовито і віддано в них працювала, не відходила ні на хвильку від Марка, і тільки по ночах гірко плакала.

Коли Марко одружується і Ганні пропонують бути посаженою матір'ю,вона не погоджується, бо вважає що не достойна цього із-за свого гріха. Щороку жінка іде до Києва вимолювати свій гріх, а повертаючись звідти, несе гостинці всім. Ганну щиро полюбила і Маркова дружина-Катерина. Вона з дороги миє старій ноги, пропонує залишитися надовше і відпочити від тяжких мандрівок, проте почуття вини і гріха знов і знов женуть Ганну до Києва. Марко чумакує і його часто не буває вдома. Востаннє, добившись додому із Києва, хвора Ганна не застає вдома Марка. Вона дуже хоче його дочекатися і признатися в тому, що вона його мама. Жінка вважає, що тепер вона вже має право це зробити,бо сама себе карала все життя за цей гріх.

Вона дочекалася сина із далекої дороги і призналася в усьому. Як зрадів Марко, що Ганна його матір,бо щиро все життя любив її, як хотів висловити матері свою синівську любов...та мати його вже не чула...