Кавказ

Кавказ

Поема Тараса Григоровича Шевченка "Кавказ" була написана у Переяславі в 1845 році і присвячена Якову де Бельмену-другові поета, який загинув на Кавказі під час війни. В ній письменник засуджує російський царат за намагання приєднати Кавказ.

Головний герой твору-це мужній, нескорений кавказький народ, який ціною власної кров'ї відстоює свою свободу. Шевченко порівнює його з відважним Прометеєм. А царських самодержавців зобразив у вигляді орла,що кожного дня клював Прометеєві печінку.

Тарас Григорович полум'яними словами "Борітеся-поборите!" звертається до всіх народів, які поработив царський уряд.

У головній частині поеми колонізатор звертається до горця і запевняє його, що нічого поганого йому не вчинить, навпаки,багато дечого може навчити. Пропонує дружбу, вихваляється культурою, християнськими чеснотами. Проте завойовник мріє про те,що йому кавказці будуть платити і за сонце.

В кінці поеми Тарас Григорович звинувачує у смерті Якова де Бельмена не кавказький народ, а російське самодержавство, яке послало його на цю несправедливу загарбницьку війну.