Лісова пісня

Лісова пісня

Мабуть, сьогодні важко знайти людину у нашій країні та і за рубежем, яка б не була знайома із твором Лесі Українки "Лісова пісня" Свою драму-феєрію поетеса написала всього за чотирнадцять днів. Ще, будучи малою, дівчинка часто ходила у поліські ліси з надією зустріти лісову мавку. Її манила дика природа, непізнане в ній. Цей світ відкрився Ларисі вже у зрілому віці. Мабуть, саме душевні і фізичні страждання допомогли молодій жінці пізнати таке, що не всякому зрозуміле. А свої почуття і переживання поетеса висловила словами головної героїні твору - Мавки: "Ні! Я жива! Я вічно буду жити! Бо в серці маю те, що не вмирає!" Висновок твору, що у природі тіло тлінне, а дух вічний змушує нас замислитися над змістом буття людини на землі і особистим відбитком, що його залишає кожний після свого життя. Мабуть, не дивно, що саме цей твір великої української поетеси перекладений багатьма мовами світу, бо твори великих митців такі ж безсмертні, як і їхні автори.