Біографія Коцюбинський М.М.

Михайло Михайлович Коцюбинський

Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864 року у Вінниці в сім'ї дрібного службовця. Батька постійно переводили по службі теренами Вінниччини, тому дитячі і юнацькі роки майбутнього письменника також пройшли у вимушених мандрах.

У 1875 році малого Михайлика віддали до Барської початкової школи, де він провчився рік, а з 1876-го по 1880 рік продовжує навчання у Шаргородському духовному училищі.

У 1880 році, закінчивши семінарію,Михайло Коцюбинський мріє продовжити навчання у Кам'янець - Подільському університеті, проте задумане не здійснилося. Він підвищує свій професійний рівень методом постійної самоосвіти. Щоб заробити на життя, він змушений давати приватні уроки.

У 1891 роціКоцюбинський екстерном складає іспити на звання народного учителя і продовжує працювати репетитором.

Писати твори майбутній письменник почав дуже рано, проте друкуватися почав лише в 1890 роціі: у дитячому журналі "Дзвінок" (м.Львів) було опубліковано його поезію "Наша хатка".

У цьому ж році, побувавши у Львові, він налагоджує творчі стосунки з Іваном Франком та іншими літераторами і видавцями Західної України.

У 1891 році Коцюбинський їде працювати домашнім учителем в село Лопатинці на Вінниччині, де паралельно вивчає історію села, народні звичаї та обряди, мову. Тут він знайшов широке поле для своєї діяльності. Прозові твори один за одним виходять з-під його пера і привертають увагу літераторатурних митців того часу.

У 90-х роках Михайло Коцюбинський працює у складі філоксерної комісі в м.Одесі, а згодом в Молдавії та Криму. Роки урядової служби дали великий життєвий досвід і згодом реальні персонажі стали головними героями його творів.

Після закінчення п"ятирічної роботи у філоксерній комісії письменник переїжджає жити у Чернігів. Там він тимчасово влаштовується на роботу в земську управу діловодом, проте це н ебула робота до душі.

Саме тут Коцюбинський зустрічається зі своєю майбутньою дружиною - Вірою Дейшею, яка стала вірною подругою на все життя. Та у житті письменника були часи зневіри, невпевненості і, навпаки, піднесеності і закоханості. Так своє кохання до Олександри Іванівни Аплаксіної, молодшої від нього на шістнадцять років, Коцюбинський проніс до кінця свого життя. Він не зміг залишити сім"ю з чотирма дітьми, але й відмовитися від кохання до Олексадри також не міг.

Хвороба поступово підточувала сили письменника, потрібні були великі кошти для лікування. Ходити на службу ставало дедалі важче. У 1911 році Коцюбинському було призначено довічну стипендію, щоб він міг покинути службу. Коцюбинський лікувався у відомих лікарів, проте астма і туберкульоз прогресували все більше.

На протязі 1911-1912 років Михайло Михайлович часто бував на острові Капрі, де тісно спілкувався з російським письменником Олексієм Горьким. Саме там були написані його знамениті твори "Подарунок на іменини" та "Коні не винні".

Навесні 1913 року Михайло Михайлович Коцюбинський помер. Його твори стали цінними перлинами у скарбниці української літератури.

Твори Коцюбинський М.М.

Література Коцюбинський М.М. dorogoyu-tsinoyu Дорогою ціною
210 | 2015-19-02
Література Коцюбинський М.М. intermezzo Intermezzo
57 | 2015-19-02
page counter library